ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (162), 2021 Andriy STARODUB ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3464-3533 Candidate of historical sciences, senior researcher, М.S. Hrushevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, 4, Triohsviatytelska str., 01001, Kyiv, Ukraine, e-mail: andriystarodub@gmail.com «DESTROY OR SAVE». DISCUSSION ON THE FATE OF ALEXANDER NEVSKY CATHEDRAL IN WARSAW IN 1918—1923 The article considers the peculiarities of the socio-political discussion that arose in the first years of the Second Polish Re- bublic and concerned the future of the largest Orthodox reli- gious building in the region — St. Oleksandr Nevsky Cathe- dral in Warsaw. The urgency of the topic lies in the need to study the peculiarities of the perception of newcomers after the World War I, states «imperial» architectural heritage and the prospects for the use/destruction of certain landmarks in the new political realities. The subject of the study is the position of certain political, social, scientific and cultural circles in the case of the «church on Saxon Square». The source base of the study are documents deposited in the archives of some Polish ministries and departments (mainly the Ministry of Religious and Public Education), transcripts of parliamentary sessions, as well as a number of publications that appeared in the Polish press during 1918—1923 years. The methodological basis of the article is the principles of historicism, systematics and comparability with the use of cul- tural-historical and comparative-typological approaches. The author made the following conclusions: • Despite the fact that the cathedral was clearly at odds with the architectural environment and was a reminder of the era of Russian rule, its «fate» was not decided in advance. Parliamen- tarians, government officials, and representatives of art circles discussed various solutions to the problem. The chances of pre- serving the building remained until the spring of 1923; • The main «dividing lines» between proponents of different solutions were not strictly determined by belonging to political, religious or professional backgrounds. Representatives of na- tional minorities and the Orthodox Metropolitanate in Poland did not actually take part in the discussions; • One of the motivating factors for a quick and radical gov- ernment decision in 1923 was the realization of the possible negative consequences of this problem for domestic political stability. The cathedral was dismantled not only as a «symbol of Russian rule» but also as a «pretext for unnecessary con- flicts» in the independent Poland. Keywords: Oleksandr Nevsky Cathedral in Warsaw, Sec- ond Polish Republic, Legislative Sejm (1919—1922), de- russification. «РОЗІБРАТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ». ДИСКУСІЯ ПРО ДОЛЮ ВАРШАВСЬКОГО СОБОРУ ОЛЕКСАНДРА НЕВСЬКОГО У 1918—1923 рр. Андрій СТАРОДУБ ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3464-3533 кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, вул. Трьохсвятительська 4, 01001, м. Київ, Україна, e-mail: andriystarodub@gmail.com УДК 94(438)"1918/1939"+ 725.9 DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1397 Мета публікації — проаналізувати особливості су- спільно-політичної дискусії, яка виникла в перші роки іс- нування відродженої польської держави і стосувалася пи- тання подальшої долі найбільшої в краї православної куль- тової споруди — собору cв. Олександра Невського у Варшаві. Актуальність теми полягає в потребі вивчення особливостей сприйняття в новопосталих після І-ї Світової війни державах «постімперської» архітектурної спадщини та перспектив використання/руйнування окремих знакових об’єктів за нових політичних реалій. Предметом дослідження є позиція політичних, громадських, наукових та культурних середовищ у справі «церкви на Саксонській площі». Джерельною базою дослідження є документи, які відклались в архівах окремих польських міністерств та відомств (переважно — Міністерства визнань релігійних та народної освіти), стенограми засідань Сейму та підготовчі матеріали до них, а також низка публікацій польської преси 1918—1923 рр. Методологічною основою роботи є принципи історизму, системності та компаративності зі застосуванням культурно- історичного та порівняльно-типологічного підходів. Ключові слова: Собор Олександра Невського у Вар- шаві, Друга Річ Посполита, Законодавчий Сейм (1919— 1922), дерусифікація. © А. СТАРОДУБ, 2021