МЕДІАСОФІЯ Visn. Lviv. Univ., Ser. Zhurn. 2019: 46; 325–330 • DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.46.10070 УДК 007:304:070 (ВІД)ТВОРЕННЯ СВІТУ В МЕДІА: ПРАВО НА ІСТИНУ? Олена Семенець Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, 04053, Київ, Україна e-mail: olenasemenets@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2175-4859 Розкрито можливості застосування класичної та некласичної філософії в аналізі істиннісної природи медійних повідомлень. Визначено специфіку підходу модальної ло- гіки і теорії можливих світів в оцінці істинності повідомлень. У прикладному аспекті – запропоновано шляхи розв’язання проблеми істинності з позицій реципієнта медійних повідомлень. Ключові слова: істина, дискурс медіа, кореспондентна та когерентна теорії істини, модальна логіка, можливі світи. Постановка проблеми. Доба постмодерну, разом з переходом до мультимедій- ної електронної культури, спричинила проблематизацію поняття істини та об’єк- тивності змісту повідомлення. Новітній медійний світ сповнений поліфонії голосів і плюралізму думок, при цьому в цифровому комунікаційному середовищі зростають ризики впливу маніпуляційних технологій. Це загострює відчуття непевності, хист- кості та багатовимірності самого поняття істини. Наскільки взагалі можна говорити про «чисті факти» та про об’єктивність їх відтворення в мас-медіа? Адже ця сфера побудована за міркою людини, залежна від людських інтерпретацій і у своєму функціонуванні спрямована на взаємодію зі сві- домістю, особистою та масовою. У новітньому комунікаційному середовищі зростає конкуренція за «право на істину» між професійними медіа та, з другого боку, альтернативними медіа, соці- альними мережами та блогами, які позиціонують себе як неупереджені, позбавлені корисних мотивів, мотивовані почуттям громадянського обов’язку. Проблема якості масовоінформаційного простору та соціальної відповідально- сті діячів медійної сфери обговорюється на всіх рівнях суспільства: від споживачів інформації, представників фахового журналістського середовища, освіти й науки – до владних структур. У Франції, наприклад, розроблено законопроект про фейкові новини та обговорюється ініціатива запровадження сертифікатів правдивості інфор- мації, що їх згодом зможуть розміщувати як медіа, так і окремі журналісти і навіть © Семенець О., 2019 ISSN 2078-7324. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2019. Випуск 46. С. 325–330 Visnyk of the Lviv University. Series Journalism. 2019. Issue 46. P. 325–330