11 БАГАТОВИМІРНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ І. Є. ОВСІНСЬКОГО (1855- 1909) ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК АГРАРНОГО ДОСЛІДНИЦТВА Самородов В.М., доцент кафедри захист рослин; Поспєлов С.В., доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедрою землеробства і агрохімії ім. В. І. Сазанова Полтавський державний аграрний університет Іван-Матвій Євгенович Овсінський походив з польської дворянської родини небагатого поміщика Летичівського повіту Подільської губернії (нині – Хмельницька область). За новими даними, встановленими в Україні Ю. О. Корзуном, він народився 27 січня 1855 р. у селі Кальна Деражня вказаного вище повіту та губернії [1]. Початкову освіту отримав у Кам’нець-Подільській чоловічій гімназії (1869-1874 рр.), показавши себе здібним та метким учнем [1]. Після її закінчення відвідував лекції у Новоросійському університеті (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), на історико-філологічному факультеті. Від 1874 року він перейшов до занять землеробством, почавши працювати на посаді керуючого маєтком поміщика Д.І. Матусевича в селі Гетьманівка Балтського повіту Подільської губернії (нині – Одеської області). Саме з того часу Іван Євгенович проявив себе спостережливим і вдумливим аграрієм. Про це свідчить серія його популярних публікацій в таких відомих польських виданнях як «Echo», «Tygodnik Rolniczy», «Gazeta Rolnicza». З цього часу він активно пропагує тоді ще мало поширені культури: цукровий буряк, люцерну і сою. Все більше захоплюючись рослинництвом, І. Є. Овсінський від аналізу стану галузі в 1876 році переходить до землеробської діяльності. Він проводить власні дослідження мілкого (5 см) обробітку ґрунту та його впливу на врожайність культурних рослин. Проте його робота в травні 1887 року була припинена через арешт. Це сталося в селі Гусятине Подільської губернії (нині – Хмельницької області), коли він їхав за кордон. Під нагляд поліції І. Є. Овсінський потрапив ще від 1874 року, через те, що нібито перевозив і передавав для читання іншим особам заборонену літературу. Тоді він був заарештований вперше і з листопада 1874 року до лютого 1875 року перебував у Летичевській в’язниці. Після другого арешту за вироком суду І. Є. Овсінського вислали на п’ять років під нагляд поліції в Архангельську губернію (Росія), де від 1888 року він мешкав у селі Холмогорах, а потім – у місті Шенкурську. Тут він також вивчав досвід місцевого землеробства. Відбувши заслання, Іван Євгенович переїхав на Далекий Схід, де познайомився з китайськими знаряддями для обробітку ґрунту, а головне – http://doi.org/10.5281/zenodo.6381706