В.П. Кожем’яко, А.А. Яровий, Р.М. Новицький / Комп’ютинг, 2007, Том 6, Випуск 3, 52-58 52 НАНОТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОПТОЕЛЕКТРОННОГО МОДУЛЯ ДЛЯ ЗАПИСУ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В.П. Кожем’яко, А.А. Яровий, Р.М. Новицький Вінницький національний технічний університет 95, Хмельницьке шосе, Вінниця, Україна Резюме: В даній статті пропонується використання розроблених авторами підходів при проектуванні окремих структур обчислювальних систем, які базуються на оптоелектронному принципі око-процесорної обробки інформації на основі динамічної багатофункціональності, з метою забезпечення розробки та впровадження нанотехнологічних оптико-електронних високоефективних елементів та пристроїв для їх подальшої інтеграції в загальну структуру обчислювальних, лазерних та оптоелектронних систем, а також систем штучного інтелекту. Ключові слова: нано-оптика, оптоелектронний модуль, оптрон, квантрон, одиничний позиційний код, одиничний нормальний код. 1. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ Проектування вбудованих оптичних компонентів і модулів досягли високого ступеня складності при комбінуванні дискретних оптичних елементів. Дискретні конструктивні блоки повинні мати достатні оптичні властивості і в той же час легко поєднуватися з іншими оптичними матеріалами в різних конфігураціях. Крім того, ці конструктивні блоки повинні мати здатність до самоінтегрування, щоб дозволити за допомогою комбінації оптичних функцій зменшити кількість складових і збільшити надійність, а також забезпечити зростаючу гнучкість в оптичному компонентному конструюванні. Позитивні позиції оптичної реалізації обчислювальних компонентів – можливість повністю паралельної обробки аналогових двовимірних і багатовимірних масивів даних великої розмірності зі швидкістю близькою до швидкості світла, а разом з тим і недоліки оптичної реалізації обчислювачів – складність представлення даних і високі вимоги до надійності архітектури, що ускладнює перепрограмування обчислювача, - все це визначає умови адекватності алгоритму способу розпізнавання зображень на базі відокремлення визначників оптичним процесорам. Для побудови багатофункціональних оптоелектронних схем застосовувались базисні елементи – оптрони, що працюють, у регенеративному режимі [1]. Регенеративний оптрон – це мікромодуль, що складається з мінімально достатньої кількості напівпровідникових світло- та фотоелектричних елементів, що розташовані в твердому тілі та взаємопов’язані зворотними оптичними зв’язками. Крім роботи оптронів у тригерному режимі вони можуть бути використані також в якості елементів індикації без застосування додаткових „компонентних” затрат. Таким чином, за своєю фізичною природою, на відміну від електронних функціональних елементів, оптоелектронні елементи та схеми володіють так званою „природною багатофункціональністю” [2]. Сукупність регенеративних оптронів утворює напівпровідникову мікросхему, на яку покладено багато функцій, орієнтованих на використання у вузлах інформаційно-обчислювальної техніки. Вказані оптрони дають змогу регулювати їх параметри зовнішніми імпульсами, наприклад світловими та електричними. Таким чином, оптоелектронні елементи, а також пристрої, побудовані на базі оптоелектронної схемотехніки, мають усі ознаки багатофункціональності. Це важливо, оскільки ознаки природної і примусової багатофункціональності обов’язково повинні мати в першу чергу базові елементи операційних computing@tanet.edu.te.ua www.tanet.edu.te.ua/computing ISSN 1727-6209 International Scientific Journal of Computing