ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ФРЕЙМО-ЛАКУНАРНОГО АНАЛІЗУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ АНГЛІЙСЬКИХ ЖАРТІВ З ЛІНГВІСТИЧНОЮ ОСНОВОЮ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ Ольга ДОЛГУШЕВА (КіровоградУкраїна) У статті розглядаються шляхи створення комічної недоладності та лакунарності в англомовних лінгвістичних жартах та робиться спроба залучення елементів фреймо-лакунарного підходу до перекладу англійських мовно-орієнтованих анекдотів українською мовою. Ключові слова: жарти з лінгвістичною основою, лакуна, лакунарність тексту, фрейм, переклад, реципієнт. The paper considers the comic incongruity in English linguistically based jokes and discusses the ways the frame and lacuna analysis can be applied to the translation o fEnglish anecdotes into Ukrainian. Key words: linguistically based jokes, lacuna, text lacunarity, frame, translation, recipient. Сучасна лінгвістика й естетика засвідчили неабиякий інтерес до кола проблем когнітивної науки, активно ангажуючи її здобутки у своїх інтересах [2; 3; 5; 9]. Приміром, окреслюючи механізм комічного ефекту коротких дотепів, Марвін Мінський за основу своєї теорії взяв дослідження 3. Фройда, який зазначав, що більшість жартів є логічно абсурдними. У процесі розумової діяльності, спрямованої на розв’язання проблем, людина, звичайно, стикалася з великою кількістю помилок, спричинених використанням аналогій і метафор, невірними асоціаціями і т. под. 3. Фройд припустив таку думку, що в процесі цієї діяльності у людини виникають внутрішні «цензори». Вони підсвідомо формують бар’єри, котрі перешкоджають виникненню «заборонених» думок. І коли за допомогою жарту чи дотепу вдається обминути цих «цензорів», людина відчуває задоволення від раптового звільнення від психічної енергії, що виплескується у вигляді сміху. І тому, вважає М. Мінський, теорія Фройда пояснює, чому дотепи і жарти, як правило, стислі, компактні і мають подвійний зміст. Це необхідно для того, щоб обманути по-дитячому простодушних «цензорів», які бачать лише поверховий, цілком невинний зміст жартів і не можуть розпізнати прихованих в них заборонених бажань [8]. Аналогічно М. Мінський для пояснення гумору застосовує теорію фреймів, які виконують ментальну функцію розпізнавання логічності / нелогічності, абсурдності ситуації, а сміх утримує думку від просування хибним шляхом [4: 281 - 301]. Джеррі Салз теж досліджує ментальні процеси, котрі залучені до сприймання, тлумачення та оцінки гумору на основі когнітивної моделі «розв’язання невідповідності або розладу», адже будь-яка комічна ситуація вирізняється подвійністю інтерпретації. [11: 4 0 - 54]. Пол Мак-Гі аналізує співвідношення розумово-нервового збудження й роботу півкуль мозку з гумором та його зовнішніми, в тому числі мовними, проявами [10: 14 - 34]. Оперує мовознавство (та лінгвокраїнознавство, оскільки до сфери його інтересів уходять мовні прояви комічного і гумору) і певною термінологією когнітивістики, зокрема, поняття «концепт», «лакуна», «фрейм», «сценарій» тощо останнім часом активно увійшли у вжиток лінгвістів. Утім, у царині перекладознавства елементи когнітивного аналізу для розв’язання конкретних проблем не знайшли на сьогодні належного застосовування. У нашій статті робиться спроба залучення фреймо-лакунарного підходу до перекладу англійських жартів українською мовою. 391