2 жовтня 2020 рік ♦ Харків, Україна ♦ МЦНД . 15 DOI 10.36074/02.10.2020.v1.03 МАРЖИНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ В АГРАРНІЙ СФЕРІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ Жерліцин Дмитро Михайлович ORCID ID: 0000-0002-2331-8690 д-р. екон. наук, професор кафедри економічної кібернетики Національний університет біоресурсів та природокористування України, Україна Важливі проблеми аграрної економіки зосереджені у площині визначення та розподілення витрат, що виникають нерівномірно у часі та просторі. Операційна діяльності аграрних підприємства пов’язана з відносно сталими (лінійно детермінованими) змінними витратами, що безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва, проте постійна складова витрат та непередбачені втрати можуть призвести до руйнування відносної рівноваги господарської системи [3]. Зокрема, для сфери рослинництва додаткові втрати на відновлення родючості земель необхідно оцінювати вже на стадії планування посівів [6]. Таким чином, виникає необхідність у використання дієвого та ефективного інструменту підготовки і прийняття управлінських рішень, зокрема, на основі теорії маржинального аналізу [1; 2]. Першим напрямком застосування інструментів маржинального аналізу в сфері агробізнесу є метод операційного важеля, що пов’язаний з плануванням можливого зростання обсягів виробництва та збуту у межах релевантного діапазону та за умов стійного рівня попиту та вартості фінансових ресурсів [3]. Відповідний класичний підхід базується лише на визначенні залежності між постійними та змінними витратами з обсягом продажів. Проте, метод операційного важеля можна застосовувати і для визначення інших впливів у основній діяльності підприємств аграрної сфери, що можна за певних умов характеризувати лінійним зв’язком (наявність лінійної першої похідної або постійної еластичності). Прикладом відповідних задач може виступати планування обсягів добрив, засобів від шкідників, рівня врожайності тощо. Важливим напрямком застосування методі маржинального аналізу в аграрній сфері є система планування капітальних вкладень та оцінка ефективності відповідних інвестиційних проектів. Саме на вирішення цієї проблеми покликано метод фінансового важеля. Зокрема, для підприємств аграрної сфери стає можливим визначити вартість фінансування, умови податкового режиму, залучення кредитних коштів тощо [1]. Поєднуючи сучасні особливості операційної діяльності підприємств аграрної сфери можна стверджувати, що важливим об’єктом управління виступають поточні фінансові та транспортні потоки, рівень дебіторської та кредиторської заборгованості тощо. Саме тому, інструменти маржинального аналізу можна застосовувати для оцінки фінансового важеля робочого капіталу [2] та оцінки ефективності окремних логістичних операцій [5]. Наприклад, поєднання у єдину логістичну систему управління процесів придбання, оплати, транспортування та виробничого використання посівного матеріалу, добрив та засобів захисту рослин передбачає використання моделей, що засновані на лінійному впливі, та оцінках непропорційних змін від збільшення обсягів та партії замовлень, кредиторської заборгованості, транспортних витрат тощо. Практика функціонування аграрних підприємств в умовах цифрової економіки