20 © Н. І. КАБЛАК, С. Г. САВЧУК, 2012 ВСТУП Атмосфера Землі переважно поділяється на дві основні оболонки — тропосферу та іоносферу, оскільки умови поширення супутникових сиг- налів в цих двох частинах різні: тропосфера (нейтральна атмосфера) є більш y низькою частиною атмосфери і простягається від поверхні Землі до висоти 20 км. Поширення сигналу залежить головним чином від темпера- тури, тиску та вмісту водяного пару в атмосфер- них шарах. Для мікрохвильової довжини хвилі нейтральна атмосфера не є дисперсною. іоносфера — верхня частина атмосфери. y Розташована між 70 та 1000 км над поверхнею Землі. Поширення сигналу переважно затри- мують вільно заряджені частинки. Іоносфера є дисперсним середовищем для мікрохвильових сигналів. Тому є можливість виключення впливу іоносфери на поширення радіосигналу, прово- дячи спостереження на двох частотах. Виникнення затримки сигналу у тропосфері пов'язано з наявністю в тропосфері молекул азо- ту, кисню, вуглекислого газу і водяної пари. Під дією зовнішньої радіохвилі ці молекули поляри- зуються і створюють додаткові електричні струми в тропосфері. В результаті сумарні струми вже від- різняються від струмів у вакуумі, що призводить до зменшення фазової швидкості радіохвиль, яка безпосередньо залежить від концентрації моле- кул. Отже, виміри додаткової затримки радіосиг- налу при поширенні в тропосфері дають інфор- мацію про інтегральні властивості атмосфери уздовж траєкторії поширення радіосигналу. При обробці даних спостережень із космічних апара- тів отримують додаткову інформацію у вигляді файлів тропосферних затримок радіосигналів, що реєструються GNSS-приймачами. Через сильну кореляцію між вмістом водяної пари в атмосфері і тропосферною затримкою поширення GNSS- сигналу, можна оцінити інтегровану осаджену водяну пару (IPWV — Integrated Precipitable Water Vapor) в атмосфері із GNSS-вимірювань. Як відо- мо, цей параметр має вирішальне значення для синоптиків (метеорологів), оскільки вміст водя- ної пари в атмосфері є ключовим параметром у моделі погоди. Сучасні GNSS-мережі забезпечують істотне доповнення до інших геофізичних мереж (на- приклад сейсмічних, геодинамічних, гравімет- ричних), оскільки мають високу точність, чут- ливість до тривалості періоду спостереження, простоту розгортання, а також здатність викону- вати вимірювання зміщень від місцевих до гло- бальних масштабів. В даний час дослідження тропосфери із ви- користанням GNSS-спостережень спрямовані у бік глибшого розуміння погодних і кліматичних процесів, і в кінцевому рахунку — поліпшення прогнозування погоди [2—6]. На сьогодні най- УДК 528.3 Н. І. Каблак 1 , С. Г. Савчук 2 1 Ужгородський національний університет, Ужгород 2 Національний університет «Львівська політехніка», Львів ДИСТАНЦІЙНИЙ МОНІТОРИНГ АТМОСФЕРИ ISSN 1561-8889. Космічна наука і технологія. 2012. Т. 18. № 2. С. 20–25. Система дистанційного моніторингу атмосфери призначена для отримання інформації про стан атмосфери. Принцип ро- боти дистанційного моніторингу атмосфери базується на реєстрації і обробці радіосигналів GNSS. Сучасні мережі актив- них референцних станцій дають змогу розв’язувати не тільки практичні задачі з геодезії та навігації, але й суто наукові задачі, що мають важливе значення у науках про Землю.