19 Mechanisms of public administration Bulletin of the NAPA. Series «Рublic Аdministration» • 4'2019 УДК 001.89:351:316.77/-027.21/.22 DOI 10.36030/2310-2837-4(95)-2019-19-24 СОЦІОКОМУНІКАТИВНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ* О. В. Довгань, ТОВ «Видавництво “Генеза”» Р. І. Ленда, Національна академія державного управління при Президентові України М. Г. Цедік, Національна академія державного управління при Президентові України Унікальність пропонованого рішення полягає в простоті підходу до розв’язання такої важливої проблеми, як навчан- ня розпізнаванню мови штучного інтелекту. Складність окресленого питання в тому, що мова є надзвичайно бага- тошаровим утворенням, а її зчитування людиною відбувається на кількох рівнях. Таким чином, основна проблема помилок того ж самого Google Translate та інших криється у тому, що мережа не враховує контекст та семантику мовних одиниць, переклад яких вона здійснює, натомість актуалізуючи їх поодинці. Пропоноване рішення полягає в локалізації смислу нейронною мережею за рахунок віх, або опорних точок, які програма зможе створити само- стійно. Головна особливість технології – варіативність: кумуляція мовних одиниць відбуватиметься двома шляхами (накопичуватись будуть як типові мовні одиниці, так і нетипові). Такий підхід дасть змогу створити комплексність результатів кумуляції, надаючи можливість обрати різні шляхи аналізу отриманої мовної бази. Зазначений підхід дає можливість розглядати текст як діалог не лише автора з собою, читачем, а і дискурсом. Так, репрезентуючи цей діалог, людина не просто «вмонтовує» його в дискурс, але відтворює текст суголосно йому. При цьому носій мови побутує в неперервному діалозі з дискурсом, однією з форм взаємодії з яким виступає текст. Така взаємодія може мати характер як позитивної, так і негативної природи, оскільки Я в дискурсі може не тільки ототожнюватись, а й перебувати в протиставленні. Таким чином, текст розглядається як продуктивне джерело до- слідження різноманітних аспектів побутування смислу, які несуть прагматичний початок: текст у такому сенсі сприй- мається як мисленнєвий експеримент, під час створення якого досвід, пережитий за його рахунок, інтегрується в Я, суголосний із дискурсом. Ключові слова: смисл; соціокомунікативний механізм управління; публічне управління; дослідження смислу; не- йронна мережа; алгоритмізація публічного управління. O. V. Dovhan, PBC «Publishing House “Geneza”» R. I. Lenda, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine M. H. Tsedik, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine SOCIOCOMMUNICATIVE MECHANIZM OF APPLYING NEURAL NETWORK TOOLS IN PUBLIC ADMINISTRATION The uniqueness of the proposed solution in the simplicity of approach to solving such an important problem as teaching artifcial language recognition. The difculty of the outlined question is that language is an extremely multilayered entity, and its reading by a person occurs on several levels. Thus, the main problem with the mistakes of the same Google Translate and others is that the network does not take into account the context and semantics of the language units it translates into instead of updating them individually. The proposed solution is to localize the sense of the neural network at the expense of milestones or anchor points that the program can create independently. The main feature of technology is variability: the cumulation of language units will go two ways (both typical language units and atypical ones will accumulate). This approach will create the complexity of the results of cumulation, allowing you to choose diferent ways of analyzing the language base. This approach allows the text to be viewed as a dialogue not only with the author, the reader, but also with the discourse. Thus, by representing this dialogue, one not only "embeds" it into the discourse, but reproduces the text in accordance with it. Thus, the native speaker is in a continuous dialogue with the discourse, one of the forms of interaction with which the text acts. Such an interaction can have both a positive and a negative nature, since I can not only identify in the discourse but also be in opposition. Thus, the text is seen as a productive source for exploring the various facets of sense-making that have a pragmatic beginning: the text is in this sense perceived as a thought experiment, during which the experience experienced at its expense is integrated into the self, in harmony with the discourse. Keywords: sense; socio-communicative mechanism of management; public management; research of sense; neural network; algorithmization of public management. * Дослідження виконане в межах роботи над темою НДР «Теоретико-методологічні засади соціокомунікативного механізму публічного управління». © Довгань О. В., Ленда Р. І., Цедік М. Г., 2019